Парникові гази – це газоподібні речовини, які поглинають та перевипромінюють інфрачервону радіацію. Можуть бути природного та антропогенного походження. Антропогенні викиди парникових газів спричиняють суттєві підвищення їх концентрацій в атмосфері Землі, що відбивається на житті всієї планети.

До найпоширеніших парникових газів відносять:
- водяну пару: найбільш розповсюджений парниковий газ (80%), але оскільки він швидко розпадається в атмосфері, то не становить значної загрози для зміни клімату;
- вуглекислий газ: найвпливовіший на зміну клімату парниковий газ (вважається, що 65% усіх змін клімату – це результат дії вуглекислого газу) . Найбільше вуглекислого газу (90%) викидається в результаті видобування, переробка та спалювання викопного палива;
- метан: виділяється в результаті спалювання палива, сільського господарства, горіння лісів. Частка метану в зміні клімату складає приблизно 20%;
- окиси азоту: третій за значенням парниковий газ. Виділяється в результаті використання мінеральних добрив та в хімічній промисловості;
- озон, фторвуглеводні тощо: хоча викиди цих речовин значно менші за викиди вуглекислого газу, їх вплив на втримування тепла біля поверхні Землі суттєвіший і триваліший.

Стратегії скорочення антропогенних викидів парникових газів у світі:
- енергоефективність та енергозбереження: підвищення ефективності систем опалювання, охолодження, освітлення, енергетичного обладнання, транспортних засобів тощо;
- використання альтернативних джерел енергії;
- скорочення вирубування лісів, які можуть поглинати значну частку вуглекислого газу;
- впровадження технологій, які дозволять утримувати та зберігати вуглекислий газ, який виділяється під час спалювання викопного палива.