Зміна клімату – явище природне. Щорічно кожен зі свого куточка планети спостерігає, як змінюються сезони: одні навесні ховають теплі шапки та рукавиці й дістають купальники, інші готують парасольки, а хтось щільніше кутається від спеки в цупкий одяг. Зазвичай ми навіть не думаємо про те, що якби клімат не змінювався поступово протягом мільйонів років, то сьогодні можливо ми не дивилися б на зелену травичку, а жили у вічній мерзлоті.

Натомість довготривала й різка зміна клімату, про яку ми говоримо сьогодні – явище, викликане не стільки природними факторами, скільки діяльністю людини. Вчені вважають, що такі зміни можуть стати чи не найбільшою глобальною екологічною катастрофою, якої знало людство. Для нас це означає незвичні зміни природних умов: температури, опадів, вологості, вітру тощо. І не тіштеся думкою, що внаслідок глобального потепління жити стане тепліше. Натомість може збільшитися кількість злив, зросте імовірність сильних паводків у нас і повне спустелювання на африканському континенті. Про деякі природні катаклізми ми сьогодні навіть не здогадуємося. І, безумовно, ці зміни вплинуть існуванні всього живого на планеті Земля.

Чому планета Земля «зігрівається»: природний парниковий ефект

Температура на Землі залишається придатною для життя тому, що відбувається природний процес, який ми називаємо парниковим ефектом.

Коли сонячне випромінювання досягає атмосфери Землі, частина його відбивається і повертається назад у відкритий простір, а інша проникає крізь атмосферу і поглинається планетою. Завдяки цьому Земля нагрівається. Поглинута Землею сонячна енергія у вигляді інфрачервоного випромінювання (тепла) відбивається від поверхні планети, повертається в атмосферу, де і втримується парниковими газами. Саме тому навіть тоді, коли немає сонця, на планеті тепло.

Без цього природного процесу на Землі було б холодніше приблизно на 16⁰С, а тому ані люди, ані 1,5 мільйони видів тварин і 500 тисяч видів рослин не змогли б існувати.

Як люди «підігрівають» планету Земля: зміна клімату і глобальне потепління

Здавалося б, нам немає про що турбуватися. Природа сама придумала, як нам чудово почуватися в «парникових умовах». Так і є, але людина стала втручатися в ці природні процеси.

Ми почали інтенсивно спалювати викопне паливо для отримання електро- та теплової енергії, а отже, викидати все більше парникових газів, до яких ми відносимо вуглекислий газ (53% від загального впливу парникових газів антропогенного походження), окиси азоту(12%) , метан(17%) та інші (18%). Окрім того, в результаті активного вирубування лісів «легені планети» стрімко скоротилися і не можуть переробити в процесі фотосинтезу весь вуглекислий газ. А через різке танення снігів і льодовиків менше сонячних променів може відбиватися від поверхні планети.

Як наслідок, наша парникова «плівка» стає міцнішою. Варто лише порівняти, що до початку індустріальної революції в атмосфері Землі було 280 часток вуглекислого газу на мільйон. Сьогодні ця кількість зросла до 390 часток на мільйон і продовжує зростати на 2 одиниці щорічно. Здавалося б, не багато, але це означає суттєве підвищення температури в атмосфері Землі.

Тобто, в нашому земному парнику все швидше стає тепліше і процес цей незворотний. Це явище відоме як глобальне потепління. Але це не означає, що ми будемо жити в тропічному кліматі, а лише те, що підвищується глобальна температура атмосфери Землі та Світового океану. А натомість очікується зміна клімату, яка в різних регіонах буде проявлятися по-різному, але скрізь пройде так швидко, що живі істоти не встигнуть швидко адаптуватися до нових умов

Наслідки змін клімату, спричинених діяльністю людини

Якщо антропогенні викиди парникових газів будуть зростати, до 2100 року очікується підвищення глобальної температури іще на 2–4⁰С. Навіть якщо їх концентрація залишиться на рівні 2000 року, глобальна температура підвищиться приблизно на 1⁰С.

Отож яка вона, глобальна екологічна катастрофа? Вона змінить звичні умови життя кожного, негативно відіб’ється на
здоров’ї людини, а також загрожуватиме існуванню всіх інших живих істот на планеті. Наслідки цієї катастрофи можуть відбитися на економічній і соціальній складових нашого життя. Так уже бувало – на думку вчених, саме тривалі посухи спричинили занепад Аккадської імперії, що існувала 4,4 тисяч років тому довкола сучасного Багдаду, а також сприяли загибелі цивілізації Майя у Центральній Америці.

Уже сьогодні ми спостерігаємо негативні наслідки підвищення глобальної температури. Тануть льодовики і сніг в горах, швидше підвищується рівень океану, деякі види метеликів, лисиці, а також альпійські рослини «переселяються» в холодніші місця,а деякі види тварин і рослин можуть зникнути, кількість опадів (дощів та снігопадів) на планеті підвищується. У результаті торнадо 2008 року в Гондурасі на місці сільскогосподарських земель з’явилася пустеля, а білі ведмеді тим часом борються за виживання, бо не можуть полювати і мігрувати звичними для них способами через постійне танення льодових платформ. Всесвітня організація здоров’я стверджує, що 150000 людей щорічно гинуть у результаті наслідків, спричинених змінами клімату, таких як посухи, природні катаклізми та екстремальні підвищення температури, теплові хвилі, зниження виробництва їжі та частіші спалахи інфекційних захворювань, таких як малярія.

В Європі сьогодні до дуже ймовірних наслідків зміни клімату також відносять:

• часті холодніші дні та ночі, заморозки;
• часті спекотні дні та ночі;
• «теплові хвилі» – екстремальні підвищення температури;
• сильні посухи;
• потужні та частіші паводки.

Післязавтра…

Якщо в майбутньому буде посилюватися глобальне потепління, то спричинені ним зміни клімату серйозно відобразяться на житті. Передбачається збільшення кількості раптових повеней, почастішання паводків, збільшення ерозії земель, танення снігів у горах, зникнення багатьох видів тварин і рослин (до 1 мільойна тварин може зникнути), зниження виробництва сільськогосподарської продукції.

До 2100 року рівень океану підвищиться на 16– 60 сантиметрів, що може повністю зруйнувати життя та інфраструктуру певних прибережних територій. Затопить поля, будинки, заводи, очисні споруди й цілі міста. Деяких країн та островів може не залишитися взагалі.

Збільшиться кількість штормів, злив та інших природних катаклізмів, включаючи різкіші зміни погодних умов, сильні паводки в одних регіонах та сильні й частіші засухи в інших. До речі, як не прикро, але ці зміни ми вже спостерігаємо.

Природні екосистеми будуть намагатися адаптуватися до нових умов. Рослини й тварини гинутимуть в результаті затоплення суші та неможливості швидко призвичаїтися до нових умов існування.

Зміна клімату вплине на ведення сільськогосподарської діяльності. Доведеться відмовитися від вирощування звичних культур і знайти їм заміну, а на це потрібні роки.

Навіть незначна зміна температури, кількості опадів і вологості негативно вплине на життя та здоров’я людини: тільки подумайте про скорочення кількості питної води, погіршення санітарних умов, зменшення кількості доступної енергії, їжі, підвищення захворюванності через екстремальні підвищення температури або поширення популяцій малярійних комарів тощо.

А що ж ми?

Ми не можемо зупинити зміну клімату і глобальне потепління, але можемо уповільнити ці процеси і запобігти руйнівним наслідкам для життя. Світова спільнота намагається скоротити викиди парникових газів у атмосферу на глобальному рівні. Для цього укладаються хитромудрі угоди. Крім того, всерйоз подумують про те, як виживати в нових умовах. Це називається пом’якшенням наслідків зміни клімату.

Підраховано, що приблизно третя частина всіх парникових газів – це викиди енергетичного сектора. Друге місце за рівнем викидів посідає видобуток енергетичних ресурсів, таких як нафта, вугілля і природний газ. А це означає, що ми з вами безпосередньо поглиблюємо зміни клімату, коли залишаємо увімкнене світло чи телевізор. І якщо сьогодні ми будемо керуватися принципами енергоефективності, то також скорочуватимемо викиди парникових газів в атмосферу.