Ми вже знаємо, що наше споживання змінюється з часом. Разом з ним змінюється кількість та склад сміття, що ми викидаємо. Лишень загляньте в свій смітник… пластикові пакети, упаковки з-під чіпсів та печива, пластикові чи алюмінієві бляшанки з-під напоїв тощо. Тоді як перші люди залишали після себе лише органічні залишки (попіл, вовна, кісточки та рослинні відходи). Вони швидко розкладалися в землі (до 1 року) та ставали природним добривом. Ми ж викидаємо сьогодні близько 50% неорганічних відходів, які розкладаються в ґрунті до 5 років (жувальна гумка), до 100–1000 років (пластик) і до 4000 років (скло). I це вже не кажучи про те, що досить часто серед сміття з’являються токсичні відходи, такі як розбиті ртутні термометри, люмінесцентні лампи, батарейки та акумулятори, старе електричне обладнання.
А якщо до того ж повірити гіпотезі Геї, яка стверджує, що наша планета – це єдиний живий організм, то виходить, що ми «годуємо» Землю нашим сміттям як несмачним фаст-фудом. Чи довго витримає організм, який накачують небезпечною їжею? Спочатку йому загрожує ожиріння (звалища сміття), а далі ще й суттєві проблеми із здоров’ям (екологічні проблеми).
До речі, у середньовічні часи люди викидали сміття у вікна. Це спричиняло спалахи бубонної чуми, холери і тифоїдної лихоманки, оскільки відходами, що гниють, харчувалися пацюки, які потім заражували системи водозабезпечення середньовічних міст.
Не варто думати, що як тільки ми винесли сміття в сміттєпровід або загальний контейнер надворі та сплатили рахунок за вивезення, проблема відходів нас оминула. Сміттєзбиральна машина вивозить не проблему, а лише сміття з наших вулиць.
А розумні на смітті роблять гроші…
В Україні щорічно «народжується» 50 мільйонів кубічних метрів відходів вагою 12 мільйонів тон. Тобто, кожний із нас викидає 1,1 кубічний метр або 270 кілограмів сміття на рік. 93% українського сміття прямує на звалища побутових відходів і вже сьогодні вони займають 8 тисяч гектарів країни. Інші побутові відходи спалюються (4%) і сортуються та використовуються повторно(3%). Натомість, наприклад, у Данії лише 6% побутових відходів прямують на сміттєзвалища, а все інше використовується із користю.
А прагнути ми повинні утворення «нульових відходів». Тому що наше сміття – це ресурс, збережена на виробництві електроенергія, кошти, а також джерело енергії, яку ми можемо використати.
Відходи – ресурс
Велику частину відходів можна переробляти, а не кидати на сміттєзвалищах. До неорганічних відходів, які ми можемо переробити на товари, відносять пластик, скло, папір та паперові вироби, алюмінієві бляшанки, метал, тканинні вироби тощо. При переробці 1 тонни макулатури ми зберігаємо 17 дерев, 1 тонни пластику – 750 кг нафти, 1 тонни склобою – 300 кг кальцинованої соди і 1250 кг первинних матеріалів для шихти. А лише п’ять перероблених пластикових пляшок достатньо для того, щоб зробити одну футболку великого розміру.
Однак треба пам’ятати про те, що для безпечної та ефективної переробки відходи необхідно сортувати. Бо якщо всі їх звалювати докупи, вони перемішується і забруднюються, що ускладнює або й робить неможливим їх перевикористання.
Що ж до органічної складової нашого сміття, то її можна компостувати і використовувати як безпечне добриво на наших присадибних ділянках.
Відходи – зекономлена енергія
При переробці неорганічних відходів використовується менше енергії, ніж при виробництві нових матеріалів. Якщо переробляти скло, то використовується на 40% менше енергії, пластик – на 70%, алюміній – на 95%. А добриво, отримане в результаті компостування органічних відходів, це не витрачена намарно хімічна енергія, яка «підгодує» наш урожай.
Відходи – джерело енергії
Енергію сміття можна використовувати для виробництва електроенергії . Так наприклад, у сільськогосподарському регіоні на півдні Швеції, відходи, які утворюються на фермі (від лушпиння картоплі до кишок свиней), використовуються для опалення замість викопного палива. У результаті процесу ферментації відходів утворюється метан, який і використовують для забезпечення регіону теплом, електроенергією і навіть ще трошки залишається для виробництва біопального.
А ось і мої поради:
Скорочуйте
• Уникайте відходів – краще купувати речі, які використовуватимете довго, аніж одноразового використання. Так ви легко можете мати одну еко-торбинку замість того, щоб кожен раз купувати пластикові пакети в магазині. I не думайте, що через використання еко-торбинки ви виглядатимете старомодно, сьогодні можна придбати сучасні моделі, які поміщаються в кишені.
• Намагайтеся купувати товар без пакування або той, в якому використовується менше упаковки. До речі, їжа без упаковки зазвичай корисніша та смачніша.
Використовуйте повторно
• Якщо необхідну річ ви використаєте лише один раз в рік, намагайтеся взяти її в оренду або позичтити в друзів. Ви не тільки гроші зекономите, але й не зберігатимете на «негумових» полицях зайвого.
• Не забувайте про бібліотеки. Адже ви рідко перечитуєте книжку знову, а зберігати її на полиці – це просто займати простір і збирати пил. Можна обмінювати книжки на нові, купувати використані книжки або ділитися із друзями.
Сортуйте
• Пам’ятайте, що можливість переробки відходів залежить і від нас, адже сортуючи ми попереджуємо перемішування і забруднення відходів, а також переконуємо фірми, що займаються вторинними відходами, у тому, що їхня робота не тільки корисна, але й економічно вигідна.
• Дізнайтеся про можливості викидати відсортоване сміття окремо чи здавати скляні та пластикові відходи у вашому районі. Можна й кишенькові гроші заробити
• Якщо правильно розмістити смітники в квартирі, то ви не тільки сприятимете переробці сміття, але й полегшите собі життя. Звичайно ж, більшість органічних відходів утворюється на кухні, то ж поставте смітник для органічних відходів там. Поставте кошик для паперів та паперових виробів біля свого робочого столу. А от для пластикових та скляних відходів можна розмістити коробку в коморі або на балконі, щоб не натикатися на них кожний раз, коли переходите із кімнату в кімнату.
Фантазуйте
• Можливо, не варто викидати старі меблі чи речі. Займіться дизайном інтер’єру чи одягу. Пофарбуйте свою стару полицю або комод в яскравий колір… Пошийте покривала зі старих джинсів або сукню з чоловічих сорочок. І не забудьте розповісти про це мені на сторінках Facebook і ВКонтакте.
Уникайте небезпечних відходів
На жаль, в Україні поки що не організовані пункти збору небезпечних відходів. А поки переробники вагаються, збирати чи не збирати ці відходи, ми несемо їх у загальний смітник, а отже, забруднюємо наше довкілля. Натомість допоки не будуть створені спеціальні пункти та контейнери для токсичного сміття, ми можемо подумати про альтернативи.
• Використовуйте акумуляторні батарейки замість звичайних.
• Використовуйте безпечні для довкілля засоби чистки.
• Подумайте, чи потрібний вам новий комп’ютер. Може, краще змінити карту пам’яті або відеокарту на старому – навіть дешевше обійдеться.
• Коли купуєте нові побутові прилади або люмінесцентні лампи, дізнайтеся в магазині, чи можливо провести обмін. Деякі магазини приймають старі побутові прилади або лампи при купівлі нових товарів. А якщо ні, то ви щонайменше змусите працівників задуматися над можливостями приймати старе обладнання.
• Можливо, залишки фарби можна використати або віддати комусь, кому вони знадобляться.
• Придумайте своє альтернативне рішення для небезпечних побутових відходів…
Компостуйте
• Перевірте свої алхімічні здібності та перетворіть сміття на корисне добриво, яке зробить город квітучим. Для цього просто необхідно компостувати органічне сміття (харчові відходи) і потім використовувати на городі для вирощування овочів або квітів. Якщо немає свого городу, то ви можете віддати добриво знайомим 
