Що таке переспоживання ?
Природні ресурси,такі як вода, повітря, родючі ґрунти, викопні ресурси та природні матеріали,потрібні нам для життя. Це – джерело життя, їжі, енергії для обігріву, виробництва, освітлення, пересування, матеріали для умеблювання чи виготовлення паперу, створення одягу тощо.
Впродовж існування людського суспільства природні ресурси покірливо виконували роль матеріальної основи для його розвитку. І якщо на початку природні дари використовувалися для виживання, то пізніше люди стали використовувати ресурси для підвищення власного добробуту. Саме це заклало основу соціального, економічного і культурного прогресу, не даремно історичні епохи прийнято називати за матеріалами, які поступово вчилися підкоряти собі наші предки – Кам’яна, Мідна, Бронзова і Залізна доба.
Між тим, з підвищенням рівня добробуту змінюється і наша манера споживання ресурсів. Обсяги споживання зростають в геометричній прогресії – більше ресурсів, більше енергії, щоб забезпечити вищий за наших попередників рівень життя!
Давайте порівняємо, що ми споживаємо сьогодні, і які наші потреби насправді.
Ми живемо в надійних багатоповерхових кам’яних будинках із водо-, газо- і електрозабезпеченням. Нам не потрібно думати про те, де знайти їжу і воду, бо продукти харчування у вакуумній обгортці із вказаним терміном придатності лежать у холодильнику або їх можна купити в найближчому магазині. Так, ми чимало часу проводимо в офісах, споживаючи при цьому чимало енергії на пересування, опалення, комп’ютери, ксерокси і сканери. Нам не вистачає часу на відпочинок, тому ми намагаємося зекономити час – купити пральну та посудомийну машини, електричний чайник, швидку автівку. Завдяки цьому збережений час і енергію ми витрачаємо з користю: можна сходити з друзями на дискотеку чи в кіно, подивитися телек чи пограти на компі. Щоб забезпечити увесь цей процес нам потрібно у десятки разів більше ресурсів, ніж нашим попередникам. А кількість відходів та невикористаної речовини зростає: порожні пляшки, пластикові пакети, паперові обгортки, набридлий одяг, застарілі моделі комп’ютерів чи телевізорів, використаний папір, – усе це потрапляє на сміттєзвалища.
Але якби ви ненароком опинилися на безлюдному острові, то, за твердженням експертів з виживання, вам потрібно не так багато: (1) сірники для розведення вогнища, а отже, треба буде назбирати хмизу і деревини; (2) джерело питної води (і якщо з собою немає хімічних засобів, то вона залишатиметься чистою); (3) ніж та/або інша зброя – і ми після певних тренувань зможемо вполювати тварину або зрізати їстівні рослини і плоди, тобто використаємо біологічні ресурси острова; (4) дах над головою, який можна побудувати із використанням деревини. Так виживали перші люди, використовуючи мінімальну кількість ресурсів. Зауважте, що й кількість відходів незначна, бо немає нічого зайвого, і усі вони органічні.
Саме наш зручний спосіб життя і спричинив те, що сучасне людство зіштовхнулося з проблемою переспоживання. Адже планета – не безмежна, а природа – не всесильна. Землю можна порівняти з коморою, в якій зберігаються зимові запаси консервованих овочів, ягід і фруктів, зібраних на городі. І якщо ми з’їмо все зараз, то до нового врожаю комора стоятиме порожня, а ми сидітимемо без смачненьких огірків, помідорів і варення. І не треба говорити, що все можна купити в магазині – по-перше, зі зростанням попиту на, приміром, варення, зросте і його ціна, по-друге, світові запаси варення також скінченні, а по-третє, своє – смачніше :). Так само і на Землі, для того щоб ресурси відтворювалися, потрібен час. Але далеко не один рік, як для комори, а значно більше. І якщо ми продовжимо переспоживати даровані нам природою ресурси, прийде час, коли і наша земна комора спорожніє.
Урок із минулого
До речі, квітучий розвиток цивілізації Майя почався з 250-х років нашої ери. За свідченнями істориків, майя навчилися вести високопродуктивну сільськогосподарську діяльність, споруджували канали для забезпечення себе водою, розвивали міста і будували величезні кам’яні скульптури. Процвітали писемність, релігія, астрономія. Однак, у 900-х роках нашої ери відбувся занепад цивілізації. Причиною цього, на думку багатьох дослідників, стало нерозумне споживання ресурсів і, як наслідок, екологічна катастрофа. На місцях проживання давніх майя знаходять свідчення знеліснення, еродованих земель, великих сміттєзвалищ, які свого часу горіли. Почався голод, і в боротьбі за їжу та інші ресурси поміж різними містами майя спалахували війни. Ось так і не стало високорозвиненої цивілізації.
Це приклад локальної катастрофи, тоді як сьогодні ми повторюємо шлях майя на глобальному рівні 
Через надмірне споживання природних ресурсів сучасна цивілізація стоїть на порозі екологічної катастрофи. Сьогодні на одного мешканця планети припадає менше 2 га землі, здатної забезпечувати нас необхідними для життя ресурсами, включаючи воду, їжу, одяг, місце для проживання тощо. Кількість людей між тим зростає, а кількість доступних ресурсів скорочується, так само як знижується потенціал відновлюваності ресурсів. На даний момент, щоб задовольнити наші споживчі потреби і абсорбувати наші відходи, нам необхідно півтори планети. Якщо ми припинимо будь-яку діяльність (це, звичайно, неможливо, але пофантазувати можна), то Земля частково відтворить свій потенціал за 2 роки. Якщо ж ми продовжимо споживати як сьогодні, то в 2030 році нам уже буде необхідно дві, а в 2050 році – три планети. Усе більше зростатиме наш екологічний борг. А результатом може стати всесвітній голод, епідемія та війни за ресурси, які Томас Мальтус пророкував іще у 1798 році.
І що ж таке стійкий розвиток?
Не будемо песимістами, водночас не варто наївно сподіватися, що в найближчому майбутньому знайдемо в сусідніх Галактиках одну чи дві планети, які забезпечать нас ресурсами. Ми будемо реалістами, які знаходять прості відповіді. І в контексті нашої бесіди цією відповіддю є стійкий розвиток.
Стійкий розвиток (або сталий розвиток від англ. sustainable development) так називається тому, що в основі ідеї – рівновага між економічними, екологічними і соціальними потребами людства. Це на відміну від звичного бачення, що економічна і соціальна складова – перш за все. Концепція стійкого розвитку визнає, що нерозумне споживання природних ресурсів ставить під загрозу існування планети. Необхідно віднайти баланс між нашими потребами і можливостями Землі, щоб забезпечувати ресурсами себе і не обмежувати наступні покоління в ресурсах у майбутньому.
Іще 1991 року в Ріо-де-Жанейро ця ідея була визнана на міжнародному рівні Конференцією ООН. Відтоді поняття «стійкий розвиток» увійшло до вжитку в міжнародних та національних документах і породило чимало неологізмів. Стійка енергетика, стійке сільське господарство, стійкий спосіб життя – тобто такі, що відповідають принципам стійкого розвитку. Міжнародна спільнота всіляко закликає разом слідувати принципам стійкого розвитку,сприяє розвитку нових технологій, обміну досвідом та ідеями. Зокрема 2012 рік ООН проголосила Міжнародним роком стійкої енергетики для всіх.
А Ті-Джи спільнота тим часом може зробити власний внесок у розвиток стійкої енергетики і долучитися до стійкого способу життя. Для цього потрібно у щоденному житті керуватися принципами ресурсо- та енергоефективності, не купувати зайвого та використовувати повторно і збирати відходи роздільно. Одним словом, керуватися моїми Світлими думками 
