А це що за дрючок?

А це що за дрючок?

Називається він плоскоріз Фокіна, і саме цей модний аксесуар сучасного дачника здатен підвищити ефективність землеробства, значно знизивши затрати праці та шкоду для ґрунту. Звичайно ж, у нас в Ті-Джи домі всі знають про його переваги. І квітучі клумби під моїми стінами вирощені саме за його допомогою.

У чому секрет популярності цього інструмента?
По-перше, плоскоріз – інструмент універсальний, за його допомогою можна виконувати понад 20 видів садових робіт. Він здатний замінити собою лопату, сапу, граблі, мотику, косу – практично весь інвентар садовода, крім хіба що обприскувача.

По-друге, плоскоріз здатен у кілька разів зменшити затрати праці землероба, адже працювати ним набагато легше, ніж лопатою, сапою чи мотикою, навантаження на хребет мінімальне.

А по-третє, і це головне, плоскорізання – більш розумний і прогресивний спосіб розпушування землі, ніж традиційне зорювання. Поверхневий обробіток ґрунту (до 5 см) підтримує ідеальні природні умови для росту і живлення рослин. Тільки уяви: на одній сотці землі, не отруєної хімією і не виснаженої неправильним господарюванням, живе близько 200 кг бактерій і десь стільки ж дощових черв’яків та інших дрібних тварин, які виробляють понад 500 кг біогумусу на рік. Корінці відмерлих рослин – ідеальні дренажні трубки, які забезпечують природне зволоження та газообмін.

Глибоке зорювання і перекопування пригнічують активність «природних землеробів», виснажують ґрунт, руйнують його структуру. Все це підказує, що традиційне орне землеробство, поширене протягом двох останніх століть, – найменш зручне для людини і найбільш виснажливе для довкілля. Ну як тут не згадаєш Григорія Сковороду: «Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним»? Цю істину, напевно, добре засвоїли прихильники органічного землеробства.

Де зрубали цю ялинку?

Де зрубали цю ялинку?

Ні, не в лісі. Можна сказати, її зрубали в супермаркеті :). У мене звичайна пластикова ялинка, що радує друзів у новорічні свята і буде це робити ще 10–15 років. Чому? Тому що ціна за живу ялинку в квартирі чи в домі не просто велика, а ДУЖЕ велика. Скільки часу потрібно, щоб виростити ялинку? 15–20 років. А скільки часу ялинка проводить у нас вдома? 2-3 тижні. Потім її викидають на смітник, а в кращому випадку використовують на опалення.

Які є альтернативи?

Я обрав штучну пластикову ялинку. Однак раджу бути обережними, коли вибираєш таку ялинку. Є ризик того, що її виготовлено з неякісного пластику, тож вона може завдати шкоди здоров’ю через виділення небезпечних речовин у повітря. До того ж, виробництво пластику саме по собі є шкідливим. А якщо такі ялинки привозять з далекої країни, то треба додати ще й викиди парникових газів, які супроводжують транспортування. Якісна пластикова ялинка повинна мати відповідні документи та сертифікати якості, видані спеціалізованим органом сертифікації та стандартизації. Я такі маю. Але є й інші альтернативи.

Ялинка в горщику 

Така ялинка житиме у тебе довго, а навесні її можна висадити у відкритий ґрунт, наприклад, на дачі, або перед будинком біля під’їзду. Коли будеш вибирати таку ялинку, зверни увагу на розмір горщика. Він має відповідати розміру крони, тобто має бути не набагато меншим, аніж діаметр крони. У такому випадку коріння зберігається цілим та неушкодженим, а це –  необхідна умова для приживання у відкритому ґрунті.

А ще просто ваза з хвойними гілками

Для такої композиції можна використати гілки сосен та ялин, які залишаються від санітарного вирубування лісу. До того ж, транспортування таких гілок дає менші викиди парникових газів порівняно з транспортуванням цілих живих або штучних ялинок.

Ну, і творчі ялинки –  у кожного своя :)

Є ще модернові варіанти – саморобні ялинки з підручних та вторинних матеріалів. Сучасну новорічну ялинку можна зробити з пластикових пляшок, кольорового паперу, книжок або журналів, клаптиків тканин –  усього, що просто спаде на думку. Ти і сам можеш придумати щось таке цікавеньке. А придумавши, не забудь поділитися: надсилай фотопоштою :)

 

 

Не зарядишся – не поїдеш :)

Не зарядишся – не поїдеш :)

Звісно ж, ідеться про справжнє авто майбутнього – електромобіль. Трапляється, що в мандрівку не завжди легко і зручно махнути на велику. А сучасні електромобілі можуть проїхати без підзарядки від 80 до 160 км. Окрім них, ще існують чудові автомобілі на сонячних батареях, які їхатимуть стільки, скільки світить сонце (а вночі можна і поспати:)).

Автівка моєї мрії їздить майже безшумно і не викидає СО2. А все тому, що вона не є джерелом викидів, як двигун внутрішнього згоряння або гібрид. До чи не єдиного недоліку електроавтівки відносять споживання електроенергії, виробництво якої може здійснюватися через використання традиційного викопного палива.

Що ж, на жаль електромобіль чи автівка на сонячних батареях лишаються екзотикою для багатьох наших свіввітчизників. Саме тому варто почати заощаджувати, використовуючи звичайне авто вже зараз.

А ще я впевнений, що всі ми дуже скоро будемо власниками чудових електромобілів чи автівок на сонячних батареях. І це справа буквально кількох років, ось так :)

Старі черевики – це знахідка

Старі черевики – це знахідка

Ну навіщо ж псувати нові моднючі кросівки чи туфлі на підборах, якщо мама чи бабуся послали на грядку нарвати петрушки (а то й картоплі накопати)? Та й на пікнік до вогнища краще вдягнути щось не найцінніше. Це дозволить не купувати зайвого, а значить слідувати принципам стійкого розвитку, а не бути заручником суспільства переспоживання.

Не варто бездумно викидати на смітник речі. Комп’ютер можна полагодити чи модернізувати. Набридлий одяг чи взуття віддати подрузі або молодшому брату, або й відкласти на десять-двадцять років. Вінтаж завжди в моді :) Якісь речі цілком підійдуть для занять спортом чи туризму. Іграшки, з яких давно виросли, з радістю знайдуть нових власників. А іще не забувайте про дитячі будинки чи багатодітні родини – там будуть раді всьому, нехай і не найновішому.

Живи в стилі teenergy!

Універсальна двоколісна автівка

Універсальна двоколісна автівка

Ті, хто вважають двоколісного коня своїм найкращим другом саме так і кажуть. І невипадково кажуть, вважаю я. Бо він не лише найкращий друг гостя Ті-Джи Дому, а й найкращий  «пересувний» друг довкілля :).
І ось, чому:

  • невеличка подорож на велосипеді – це мінус 2 кг викидів СО2 порівняно з подорожжю на на авто!
  • велик заощаджує гроші на щось корисніше та приємніше:  порахуй скільки ти можеш зекономити лише на паливі;
  • після прогулянок пішки велосипед є другим найменш забруднюючим довкілля способом пересування, бо єдине, що трохи забруднює повітря, – це вуглекислий газ, який видихає велосипедист.

А ще я помітив от що:

  • регулярні покатушки гарантують чудовий вигляд, і багатьом моїм друзям-велосипедистам «дають віку» на 10 років менше, уявляєш?
  • велосипедисти дихають чистішим повітрям, аніж водії авто (бо, як правило, частина велосипедного маршруту може проходити на відстані від автомобільних доріг);
  • велик розвиває м’язи та робить тіло спортивнішим, підвищує обмін речовин, що тримає вагу в нормі;
  • у місті на велику часто можна дістатися вдвічі швидше, ніж на авто, бо на ньому так легко оминути затори і вчасно прибути туди, куди треба :).